- нарочитий
- —————————————————————————————нарочи́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
нарочитий
Смотреть что такое "нарочитий" в других словарях:
нарочитий — а, е. 1) Те саме, що навмисний. 2) іст. Спеціально обраний із знатних, іменитих … Український тлумачний словник
нарочитий — особен; славен … Църковнославянски речник
нарочитість — тості, ж. Абстр. ім. до нарочитий 1) … Український тлумачний словник
нарочито — Присл. до нарочитий 1) … Український тлумачний словник
експрес — тут в розумінні нарочитий, посланець, посильний [II] … Толковый украинский словарь
